Юрій ЧМИРЬ: «Наше гасло в спілкуванні з бізнесом - партнерство і відповідальність»

Версія для друку
0276_IM7_1911_0.jpg

Інтерв'ю з головою Сумської обласної державної адміністрації Юрієм Чмирем.

Cумська область 15 листопада провела в Дипломатичній академії при Міністерстві закордонних справ України свою презентацію. Ви задоволені підсумками такого нетрадиційного заходу?

 Давайте зупинимося на головних аспектах, які ми бачимо після презентації Сумської області у Дипломатичній академії при МЗС. Перше - це кількість присутніх на презентації:із 42 послів було 37. Вони змогли побачити, що таке Сумська область, які проекти тут вже реалізовано і проекти для подальшого інвестування.

Крім послів, було широке представництво компаній, які вже працюють у Сумській області та які змогли підтвердити, що інвестиційний клімат в ній, за їх словами, найкращий в Україні. Це другий аспект.

Третій аспект - активність присутніх була сконцентрована на тому, щоб вже сьогодні розглядати конкретні проекти.

Тому як оцінити презентацію? Кінцевим результатом. Кінцевий результат - це коло цільової аудиторії і кроки, які конкретно буде зроблено після цього. Ось посол Катару, посол Об’єднаних Арабських Еміратів, посол Ірану, посли Азербайджану, Узбекистану, європейські посли підходили і говорили, що готові їхати і розглядати територію з конкретними проектами. Саме це, на мою думку, є для нас найвищою оцінкою презентації. Ми ставили за мету не просто приїхати й показати «Ось ми є». Мета була отримати практичний ефект від спілкування, і нам це вдалося.

Яким має бути наступний крок?

Наступним кроком, гадаю, буде дуже серйозна «хвиля» обговорення привабливості нашого регіону. Тому що ті, хто був присутній на презентації, побачили наш потенціал і поділяться цим з бізнес-середовищем. І вже третій крок, на який ми з особливим нетерпінням чекаємо, це практичні контакти.

Виходячи з Вашого досвіду спілкування з дипломатами, що важливо іноземному бізнесу для роботи в регіоні?

Головний критерій роботи та співпраці з бізнесом - це партнерство і відповідальність. Що це означає ? Сьогодні з владою апріорі побоюються працювати. Але в Сумській області ми ставимо за мету не просто співпрацю з владою, щоб влада не заважала, а щоб влада допомагала і була партнером для бізнесу. Саме партнером.

Друге, звичайно, відповідальність. Сьогодні ми відповідаємо за нашу домовленість з бізнесом за супровід проекту, реєстрацію, ліцензування, видачу сертифікатів, проходження всіх дозвільних процедур. І ось так, за ручку, ведемо підприємців в рамках «єдиного інвестиційного вікна» - цей механізм у нас сьогодні як обласний закон.

Але є й відповідальність з боку бізнесу, соціально-відповідального бізнесу. Вони нам допомагають у розвитку соціальних проектів. На презентації ми зупинялися на соціальних проектах і бачили очі послів, які запитували: «А що, ці проекти хтось допомагає втілювати?» Не просто допомагає - є деякі проекти, реалізовані виключно за гроші інвесторів. Наприклад, дитячий футбольний центр «Барса» - практично на 90% це гроші інвесторів. Інші приклади - діагностичний центр з сучасним медичним обладнанням, придбаним виключно за кошти інвесторів, дитячі сади, фельдшерсько-акушерські пункти.

Тому партнерство і відповідальність - це для нас гасло, яке сьогодні реалізується на практиці. Тому бізнесмени розуміють, що влада прозора, вони можуть прийти до нас як до партнерів, і ми завжди їм допоможемо. Ми відповідаємо за нашу зону відповідальності, вони - за свою. Тобто сьогодні існує партнерство як з боку влади, так і з боку бізнесу.

Нещодавно група українських бізнесменів разом із прем'єр-міністром відвідала Калугу. Ті, з ким ми спілкувалися, повернулися глибоко враженими тим, як побудовані відносини між владою та інвестором і якого результату за таких відносин можна досягти. Чи можна повторити цей досвід, приміром, у Сумській області?

Ми мріємо про це. Причому всі передумови для цього у нас є. Насамперед, це індустріальний парк «Свема», який ми активно просуваємо вже другий рік. Рік тому при повній підтримці Кабінету міністрів ми отримали державну цільову програму, а сьогодні підписали угоду про співпрацю з Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами в рамках національного проекту «Розвиток індустріальних парків в Україні».

Наступний крок - це презентація самого майданчика фахівцями у правильній презентаційній формі. Ми звернулися до компанії, що працює в Європі і робить це професійно. У неї є досвід роботи з індустріальними парками в Азії, величезний досвід співпраці з Російською Федерацією, де працюють індустріальні парки. Без фахівців нам сьогодні не обійтися - вони за два місяці допоможуть великим компаніям дуже якісно підготувати матеріал презентації. Чому я так ґрунтовно на цьому зупиняюся? Тому що як тільки прийде компанія такого рівня, що входять до 100 найбільших компаній світу, за нею потягнуться інші компанії. Тобто сьогодні ми трохи міняємо концепцію презентації індустріального парку - не просто говоримо, що є майданчик, а що з'явиться генеральний інвестор на майданчику, за яким потягнуться інші.

Приклад? Samsung, Panasonic - ось такого масштабу корпорації. Це нам підказали фахівці. Хто буде у нас? Я поки схиляюся, попередньо, до фармацевтичної галузі. Чому? Тому що на «Свемі» сьогодні працює філія «Фармака» - найбільшої української фармацевтичної компанії. Сьогодні вона інвестувала у виробничі потужності близько $15 млн. Вони виготовлятимуть субстанції (основу для виготовлення лікарських препаратів), що спричинить подальший розвиток виробничих потужностей із залученням близько $100 млн. І з $15 млн. інвестицій ми зробимо крок на $100 млн.

За ними потягнуться чеська фармацевтична компанія, індійські «Кусум Фарм» і фармацевтичний концерн Genom Biotech, який теж зосереджує там своє виробництво. Тому я б розглядав «Свему» як фармацевтичний кластер, хоча все залежить від кон'юнктури ринку України і, напевно, наших сусідів, зокрема, Російської Федерації.

Хто б ще міг бути генеральним інвестором на цьому майданчику? Бажання виявляють компанії з виробництва будівельних матеріалів, переробної промисловості, хімічної. З вибором генерального інвестора нам допоможуть професіонали, які зробили це в Європі.

Подивіться на досвід Калуги - там таким генеральним інвестором є Volkswagen, за яким потягнулася ціла низка суміжників, помічників, бажаючих і т.д. За словами наших радників, 50 найбільших компаній вже визначилися з дислокацією своїх основних виробництв, а ось когось із сотні ще можна залучити.

А Суми? Там історично був дуже сильний машинобудівний кластер.

Так, у Сумах традиційно розвиватимуться машинобудування та хімічна промисловість. Машинобудування - це «Насосенергомаш», НВО ім. Фрунзе, «Укрросметал», насоси та газоперекачувальні агрегати. Хімія - це «Сумихімпром», виробництво добрив, двоокису титану, пігментів.

Але на старих виробничих майданчиках сьогодні бурхливо розвиваються й інші виробництва. Наприклад, три виробництва за участю американського фонду Horizon Capital і ЄБРР (керамічна плитка, утеплювачі). Ще на одну площадку вже претендує один з інвесторів з хімічною продукцією.

І третій великий напрямок, який останнім часом активно розвивається в області, - це аграрний сектор.

АПК - це моя улюблена тема. Скажу у вигляді звіту: тільки цього року, через три роки роботи за тією схемою, яку ми почали використовувати в 2010 році, очікуємо близько мільярда гривень інвестицій в аграрний сектор області. Ця цифра реальна. 2013 рік - мільярд гривень у техніку, в об'єкти зберігання зерна та овочів.

Вперше за час існування Сумської області цього року урожай буде в два рази більше, ніж область збирала за радянських часів. Це стало можливим як за рахунок використання сучасних технологій, так і за рахунок збільшення посівних площ. Раніше вважалося, що в області можна обробляти всього 900 тис. га, а цього року ми розорали 1,2 млн. га.

Але при цьому задавалися питанням: кого пустити на землю? Ефективного власника або людину, яка там нічого не буде робити, і там тільки бур'яни ростимуть? Звичайно ж, пішли шляхом залучення ефективних власників і розвитку високотехнологічного виробництва. Тому рекордний урожай не тільки за рахунок нових площ, а й за рахунок збільшення врожайності. Що ми зробили, отримавши великий урожай? Залучили інвесторів для того, щоб цей урожай зберігати в сучасних зерносховищах. Отримали за рік нових елеваторів більш ніж на 400 тис. тонн. Міністр АПК здивувався - говорить, ви зробили половину того, що роблять в Україні!

І тепер, якісно зберігаючи урожай, ми ще й виконуємо задачу, яку перед нами ставить Президент України - забезпечуємо продовольчу безпеку держави. Віктор ЯНУКОВИЧ постійно нагадує про те, щоб ми, розвиваючи території, були справжніми господарями, могли прогодувати не тільки себе, а й сусідні області або навіть деякі держави. Так от, я вам скажу, що ми виконали доручення Президента і сьогодні своїми зерновими можемо прогодувати не тільки кілька областей, а й деякі країни Європейського Союзу.

Крім того, в області побудовано овочесховищ на кілька десятків тисяч тонн. Місяць тому до нас на наукову конференцію приїжджали представники понад 40 підприємств з Європи для ознайомлення з досвідом вирощування картоплі - із Франції, Голландії, Німеччини. Такі технології сьогодні пропонує підприємство «Агробізнес ТСК», що працює у нас в області (не вважайте за рекламу). Іноземці були здивовані тим, яким чином підприємство отримує такий високий урожай картоплі.

Ми пішли далі - оголосили рік переробки, тому що треба не просто зібрати урожай, зберегти його, а ще й переробити. Ось у цьому і є сьогодні запорука успіху залучення інвестицій в АПК. Це не тільки сховища (зерна, картоплі й інших овочів), а й переробка сільськогосподарської продукції. Щоб це була не сировинна база, а вже готова продукція - товар. Тут ми теж маємо успіхи. І нам це подобається, це наш «коник», тому що переробка сільгосппродукції передбачає створення нових робочих місць. У результаті у нас цілий кластер: ми обробляємо поля, зберігаємо урожай, потім його переробляємо і створюємо робочі місця.

Наступний успіх - це розвиток сільських територій. На цьому обов'язково треба зупинитися. У нас сьогодні кожен гектар навантажений певною сумою: якщо це рослинництво, то це до 80 грн. з гектара, якщо тваринництво - то це до 40 грн. Що це означає? Це означає, що всі аграрії, які працюють на землі, беруть участь у розвитку сільських територій.

Гроші йдуть на соціалку, інфраструктуру і т.д.?

Абсолютно вірно. Є формула, яка говорить: тисячу гектарів обробляєте - 40 тис. грн. повинні сплатити на рахунок сільської ради. І вже третій рік поспіль ми отримуємо пристойні суми. Цього року у нас рекордні обсяги - аграрії сплатять на розвиток сільських територій 42 млн. грн. До цього отримували 34-36 млн. грн. Це позабюджетні кошти. Про це навіть прем'єр-міністр говорив. Про соціально-відповідальний бізнес завжди говорить Президент. Перебуваючи у нас з робочим візитом, Віктор Янукович міг на власні очі побачити, як працює соціально-відповідальний бізнес на Сумщині. Обробляючи землю, і великі холдинги, і дрібні, і середні - всі беруть участь у розвитку сільських територій шляхом прямого перерахування коштів на рахунки сільських рад. Це фінансування йде на ремонт шкіл, дитячих садків, фельдшерсько-акушерських пунктів, будинків культури, систем водопостачання і т.д. Ця формула прозора, і сьогодні багатьом аграріям це подобається.

В Україні тільки ви так робите?

Цей досвід уже переймається нашими колегами. Я не хочу говорити, у кого як. Принаймні розвиток сільських територій за рахунок позабюджетних грошей, які дають аграрії, це наша «фішка».

Якщо розділити 40 млн. грн. на кількість сільських рад, грубо кажучи, це виходить від 100 тис. грн. до 200 тис. грн. на одну сільську раду. Цих грошей, наприклад, вистачає для того, аби перекрити дах, зробити вікна. Візьмемо Охтирський район, село Хухра. У ньому будується спортивний майданчик європейського рівня. Далі - в школі поміняли вікна, відремонтували дах, дитячий садок ремонтують. Скажіть, це добре? Так, це гроші інвесторів. Плюс додатково ще є гроші сільської ради від оренди землі. Звичайно, сильно не розжирієш, але тим не менш є додаткові ресурси для сільрад.

Ця тема вітається населенням. Звичайно, потрібно про неї говорити, тому що стає модно працювати і щось вкладати. У нас, напевно, це вже як бренд Сумської області. Одразу після презентації, на якій ми повідомили, що будуємо спортивну академію для діток від 7 до 18 років виключно за гроші інвесторів, ми розговорилися з двома бізнесменами. Вони сказали, що теж хочуть зробити свій внесок, хочуть взяти участь. Ось такий принцип. Цей принцип я називаю партнерство і відповідальність.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Вибачте, але голосувати можуть лише мешканці України!

Читайте також:

Коментарі RegioNews
Коментарі Facebook

Comments

Написати новий коментар

Приєднуйтесь!