Віта Семеренко: «Йшла на старт з вірою, що будемо першими»

Версія для друку
vita-semerenko.jpg

Олімпійська чемпіонка в естафетній гонці з біатлону Віта Семеренко дала ексклюзивне інтерв'ю iSport.ua.

Наступного дня після історичного тріумфу в естафеті на Олімпіаді в Сочі наші дівчата вже з самого раннього ранку вирушили на тренування, незважаючи на ейфорію від перемоги. Віта СЕМЕРЕНКО, яка починала цю гонку для України, люб'язно погодилася прокоментувати головну перемогу в своїй кар'єрі.

Чи довелося Вам налаштовувати сестру на естафетну гонку? З якими почуттями Ви самі виходили на старт?

Я її підтримувала словесно, щоб вона не сумувала, повірила у себе - от і все, що було потрібно в цій естафеті.

Який взагалі у команді був настрій на естафету, чи готувалися Ви до того, щоб боротися за «золото»?

Так, я себе готувала до цього, йшла на старт зі словами, що вірю в те, що ми сьогодні будемо першими. Більше ніяких думок у голові навіть не було.

На стадіоні було досить гамірно. Уся ця какофонія звуків ніяк не заважає на вогневому рубежі?

Коли стартуєш, у тебе немов включається автопілот. Ти намагаєшся відмовитися від усіх навколишніх звуків, зосередитися на своїй роботі, адже досить дати невелику слабинку, це одразу починає відволікати.

Чи була на олімпійській трасі в Сочі якась конкретна ділянка, яку для себе могли б назвати найскладнішою?

Таких ділянки дві: довгий підйом, до кілометра - на ньому дуже складно розподілити сили: якщо активно почнеш, то до кінця може не залишитися сил, і будеш ледве пересувати ногами; а ще одна ділянка - це затяжна рівнина після всіх цих підйомів, на якій постійно потрібно працювати, і мені вона дуже важко давалася. Підйом одразу на старті? Він легко проходиться. Я люблю підйоми - вони більше підходять до моєї техніки.

Починаючи з 2011 року, Ви берете особисту медаль на кожному із великих стартів. У чому Ваш секрет, як у Вас виходить вистрілити у найпотрібніший момент?

Секрету як такого немає. Я навіть сама не знаю, як це вдається. Напевно, можу просто зібрати всі свої сили, енергію, емоції і переживання і викластися в гонці.

Уже під час естафетної гонки Ви відчували, що дійсно здатні взяти в цей день «золото»?

Так, коли я вже фінішувала і передала Юлі естафету, стояла на стадіоні, дивилася і постійно промовляла одні слова: «Я вірю, я знаю, що будемо чемпіонами».

Наскільки складно починати такі гонки на стартовому етапі?

Ні, нескладно. Мені просто хотілося здобути «золото», швидше добігти до фінішу, передати естафету і створити якомога більший відрив. Але мені трошки не вистачило сил. Напевно, занадто різко почала перше коло. Або ж на останньому колі одразу почала атакувати Романову на підйомі, виклалася на ньому, але потім якраз на тій рівнині в підсумку не вистачило сил.

Джерело: http://isport.ua/olympics2014/news/284945.html

Вибачте, але голосувати можуть лише мешканці України!

Читайте також:

Коментарі RegioNews
Коментарі Facebook

Comments

Написати новий коментар

Loading...

Приєднуйтесь!