#ВКраїна: місце на карті – Сумщина». Протягом серпня та вересня на нашому сайті ми разом із вітчизняними істориками готуватимемо статті, з яких любителі історії Сумського краю зможуть глибше дізнатися про те, якими були наші рідні землі кілька сторіч тому і як їх відображають старовинні географічні карти, складені іноземцями тих часів. А провідником і помічником у цій справі нам стане http://vkraina.com – унікальне інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни.

" />

Місто трьох сумок. Путівник до старовинних Сум

Версія для друку
1_2.jpg
Сайт «RegioNews-Суми» та національний оператор «КИЇВСТАР» розпочинають соціально-освітній проект «#ВКраїна: місце на карті – Сумщина». Протягом серпня та вересня на нашому сайті ми разом із вітчизняними істориками готуватимемо статті, з яких любителі історії Сумського краю зможуть глибше дізнатися про те, якими були наші рідні землі кілька сторіч тому і як їх відображають старовинні географічні карти, складені іноземцями тих часів. А провідником і помічником у цій справі нам стане http://vkraina.com – унікальне інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни.

«Місто над Пслом», «Місто троянд» та «Місто трьох сумок» - саме так неофіційно називають місцеві жителі своє рідне місто Суми. І це далеко не повний перелік назв обласного центру на північному сході України.

Історія міста Суми розпочалася навесні 1655 року, коли вихідці з містечка Ставище, що знаходилося на території колишнього Київського воєводства, розбили табір на високому місці, як раз над річкою Псел.

На думку голови історичного клубу імені О. Булатовича, краєзнавця Сергія НЕГОВСЬКОГО, хоча за офіційною версією Суми були утворені 1655 році, перше поселення на цьому місці з’явилося набагато раніше, приблизно у 1651 році. Саме місто розташовувалося на території Московського царства, а тому для того, щоб оселитися на ній, потрібен був дозвіл царя Олексія Михайловича на який зазвичай чекали дуже довгий час. У червні 1655 року козаки отримали царський указ і згоду селитися на Суминому городищі, тому цю дату і прийнято вважати офіційним часом заснування міста.

Погоджується з Сергієм Неговським і професор, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін УАБС НБУ, філософ, краєзнавець Іван МОЗГОВИЙ. Вчений упевнений, що часом заснування Сум треба вважати 1651-1652 роки, а ні в якому випадку не 1655. Найголовнішим доказом, на його думку є Білоцерківська угода, після якої і почалося масове розселення багатьох полків.

«Московська держава XVII століття була слабкою. За хабар у дяка-писаря можна було виправити будь-яку грамоту чи дату на ній, тому, виходячи з історичної логіки, можна сказати, що московський уряд довго думав, який статус надати території, що довгий час була неосвоєна і знаходився між Польщею та Росією. Так стає зрозуміло, чому козаки 3-4 роки чекали на дозвіл оселитися на Суминому городищі», - підкреслює Іван Мозговий.

В будь якому випадку, територія, яку обрали переселенці, була особливо придатною для заснування нової слободи. На картах Ніколя САНСОНА (1665 р.) і Яна ЯНСОНА (1681 р.), чудово зображено усі її переваги - дві головні річки Псел та Суми, широкі поля, густі ліси, а вниз за течією Псла, на відстані двох верст, старе городище. Зважаючи на ці фактори, козаки зупинилися саме на цьому місці і уперто чекали на дозвіл проживати там.

«Місто Суми розташовувалося у Слобідській Україні, яка не входила ні до складу Речі Посполитої ні до складу Гетьманщини. Таким чином картограф Ян Янсон на своїй мапі 1680 року, навіть через 20 років після заснування міста, намагався уникнути нанесення на карту другорядних населених пунктів, які не мали вагомого значення. Найбільшим містом від Сум був Путивль. Його використовували як своєрідний прикордонний форпост – до міста сходилися торгові дороги, а сама фортеця була одна із найбільших царських укріплень», - вважає канд. іст. наук, доцент Сумського обласного інституту післядипломної освіти, краєзнавець Дмитро КУДІНОВ.

 

Територія, де було утворено місто Суми на карті Ніколя Сансона (1655 р.)

Місто Суми на карті Яна Янсона (1680 р.)

Прийнято вважати, що свою назву місто Суми отримало від річок Суми (нині – Сумка) і Сумка (нині – Стрілка). Проте серед сумчан живе й інша, легенда. Існує історія, що колись, у давнину царський гонець, який перебував у цих місцях, згубив три мисливські сумки повні золота. Довго шукав він їх, але так і не знайшов. Через деякий час три торби були знайдені на березі річки Суми, а місто назвали на честь знахідки.

У свою чергу, Сергій Неговський вважає, що легенду про три сумки з золотими монетами не можна вважати справжньою історією заснування міста.

«За часів Петра І загубити три сумки з золотом було просто неможливо, а тому історія про таку собі незвичайну знахідку – це проста собі легенда, яка до речі стала основою для герба міста. Наприкінці XVIIІ століття, уже за часів правління Катерини ІІ, вперше з’явився герб Сум. Тоді кожне місто Російської імперії мало бути забезпечене відмінними символами. Державні мужі нічого іншого не вигадали, як зобразили побутуючу на ті часи легенду про три торби з золотом на гербі», - наголошує фахівець.

Герб міста Суми (1787 р.)

«Першим же воєводою Сум став Кирило АРСЕНЬЄВ, який до цього був призначений воєводою в місті Серпухов, а з часом і в містах Усьорд та Яблунів, - розповідає історик, завідувач відділом історії Сумського обласного краєзнавчого музею Віра ІВАНОВА, - Царським указом від 1 липня 1656 р. Кирилу Арсеньєву було «велено от татарския Украины на Сумине городище город внову строит и в том городе быт до нашего указу». Креслення Сумської фортеці воєвода Арсеньєв «с черкаским атаманом Гарасимом Кондративым» передав до Москви.

Сама розбудова Сум почалася із зведення Сумської фортеці та дерев’яної Спасо-Преображенської церкви (у 1776 на її місці городяни збудували величний кам’яний храм) з приділами в ім’я Олексія людини Божої – святого покровителя царя Олексія Михайловича, та в ім’я чудотворця митрополита Олексія – святого покровителя царевича Олексія Олексійовича. Неподалік від збудованої Спасо-Преображенської церкви пізніше знаходився міський замок-цитадель (1659-1765 рр.).

За описом сумського історика та краєзнавця Ігоря СКВОРЦОВА, «з південного боку до фортечних стін міста примикав укріплений посад, оточений земляним валом з дубовими стінами та вежами. Що ж стосується напільного боку Посаду - він додатково був захищений Перекопом, сухим ровом між річками Псел і Сумкою».

Будівництво Сумської фортеці в експозиції Сумського обласного краєзнавчого музею

«Місто Суми картографи почали наносити на мапи Московського царства у другій половині ХVІІ століття, - стверджує Дмитро Кудінов, - Причиною цього була роль, яку почало відігравати місто – його територія стала збірним пунктом московських військ, точкою перетину військових шляхів. Під час походів на Крим або безпосереднім рухом на територію Гетьманщину у місті часто збиралися царські війська і ставали «на квартиру».

Дуже активно, як місце для зупинки, Суми використовувалися починаючи з 1659 року, тобто практично з моменту їх заснування, і по 1689 рік. У 1687 - 1689 році через Суми йшла царська армія, а відповідно в місті вони могли або поповнити свої запаси або ж навпаки деякі із них залишити. Також сумські козаки брали участь у війнах Московської держави (згодом Російської імперії) з Туреччиною, Кримським ханством, Швецією, Польщею і Пруссією. У 1659, 1663 і 1668 рр. сумчани відбивали напади на місто та територію полку військ Кримського ханства».

Місто Суми на карті Германа Молла (1729 р.)

Через більше ніж 20 років після заснування міста про нього писали: «Сумин побудований в дубовому лісі, по мірі близько всього міста і з посадом 3 426 сажнів, по місту 4 вежі з проїзними воротами, 23 башти глухих, по острогу 8 проїжджих воріт, з міста тайник до річці Пслу, вода в ньому добра».

Згадку про старовинні Суми у своїх щоденниках залишив військовий діяч часів Московського царства, сподвижник Петра Великого та шотландець за походженням Патрік Леопольд ГОРДОН, після того як він побував у місті в 1677 році.

«Ці Суми від Білгорода в 120, від Гадяча в 50, від Путивля і Рильська в 60 верстах. Вони зведені лише років 20 тому, діляться на два міста, старий і новий, і мають невелику цитадель, де живе російський воєвода. Струмок Суми, під містом, впадає в струмок Сумку, який тече з півночі, омиває його східну сторону і впадає в річку Псел, так що тільки одна сторона не омивається водою», - пише мандрівник.

«Останній раз великі підрозділи царських військ Петра І стояли у місті з 26 грудня 1708 р. - по 3 лютого 1709 р.. Між іншим, це єдиний монарх, який зупинявся у Сумах. Така зупинка, майже на 2 місяці, була пов'язана з веденням бойових дій безпосередньо в поблизу території України, в часи північної війни. Передбачалося, що шведи будуть наносити свій удар саме по Сумам, а тому Петро І наказав зміцнити і частково перебудувати укріплення міста.

Новий, 1709 рік цар відзначав у Сумах феєрверком та парадом військ, а місце його резиденції знаходилося неподалік від Воскресенської церкви. Припускають, що «будинок монарха» належав війту Ткачу або слугував полковим казначейством», - впевнений Дмитро Кудінов.

Проте, на думку Ігоря Скворцова, починаючи з 30-х років ХVIII ст. сумська фортеця втрачає оборонні функції і значення військового опорного пункту. В результаті територіального розвитку Російської імперії на південь Суми перетворилися на провінційне місто Слобідської України, а з ліквідацією полкового устрою в 1760-і рр.. - в повітове місто Слобідсько-Української (пізніше - Харківської) губернії.

З наступного нашого матеріалу ви дізнаєтесь про стародавнє місто на Сеймі – Путивль та його роль в історії Русі.

Слідкуйте за соціально-освітнім спец-проектом «#ВКраїна: місце на карті – Сумщина» за підтримки національного оператора КИЇВСТАР у партнерстві з сайтом «RegioNews-Суми».

Вибачте, але голосувати можуть лише мешканці України!

Читайте також:

Коментарі RegioNews
Коментарі Facebook

Comments

Написати новий коментар

Loading...

Приєднуйтесь!