#ВКраїна: місце на карті –Сумщина». Цього разу місцем нашої подорожі стане старовинне місто Путивль. Вже традиційно ми звернемося по допомогу до Vkraina.com – унікального інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни.

" />

Стародавнє місто на Сеймі - Путивль. Його роль в історії Русі

Версія для друку
1_16.jpg
Сайт «RegioNews-Суми» та національний оператор «КИЇВСТАР» продовжують проект «#ВКраїна: місце на карті –Сумщина». Цього разу місцем нашої подорожі стане старовинне місто Путивль. Вже традиційно ми звернемося по допомогу до Vkraina.com – унікального інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни.

Тисячолітній Путивль - старовинне місто на Сеймі, що протягом багатьох століть гідно виконувало стратегічну місію - захищати кордони держави.

«Датою заснування Путивля прийнято вважати 989 рік, тобто майже рік після хрещення Русі князем Володимиром, коли почалося будівництво лінії оборони, - розповідає кандидат філологічних наук, доцент, завідувач Науково-дослідного центру історичного краєзнавства СумДУ Віктор ЗВАГЕЛЬСКИЙ. – Перша документальна згадка про місто зустрічається в Іпатіївському літописі 1146 року. В той час якраз йшла війна новгород-сіверських князів Святослава та Ігоря з чернігівськими князями Володимиром і Ізяславом. Путивль виступав в якості ключової фортеці, адже відігравав важливу роль у системі оборони Київської Русі. У XII-XIII столітті це було одне із найбільших міст Чернігово-Сіверської землі, центр удільного князівства, міцний і надійний форпост».

Український поет, науковець та краєзнавець Сергій П'ЯТАЧЕНКО вважає, що для України Путивль став відомий більш пізнішою датою - 1185 роком, коли новгород-сіверський князь Ігор Святославович зі своїм військом пішов проти половців. У результаті його дружина була розбита, а сам князь разом зі своїм братом взятий до полону. Згідно історії, юна Єфросинія Ярославна вийшла заміж за Ігоря у 1184 році, за рік до походу, і тому розлука з чоловіком для неї була просто нестерпною. Її «плач» та героїчний похід князя на кочівників детально описані у творі «Слово о полку Ігореві, Ігоря, сина Святославля, внука Ольгова», який став початком легендарної історії Путивля.

 

Картина «Плач Ярославни», автор Володимир Фаворський

На карті Себастьяна Мюнстера (1550 р.) під назвою «Русь», Путивль зображується як фортеця з укріпленнями та високою баштою. Зі сходу та заходу місто оточували густі ліси, на півдні простягалося так зване Дике Поле, а на півночі - вільний підхід до замку закривали води Сейму. Враховуючи це, з 1523 року Путивль став державною фортецею - найважливішою на південно-західних рубежах.

Місто Путивль на карті Себастьяна Мюнстера (1550 р.) Сайт Vkraina.com

«Усі чудово розуміли, що той, хто володіє Путивлем – володіє не просто містом, а стратегічною, добре оснащеною фортецею на межі Московської і Литовської держав та Дикого Поля. У ХVІ столітті місто почало належати до першої прикордонної лінії. Саме тоді укріплення міста зазнало суттєвих змін, перетворивши Путивль на внутрішню цитадель, до якої було прибудоване трохи менше за площею прямокутне укріплення. Нове укріплення дуже добре видно на карті Себастьян Мюнстер 1550 року.

На той час старовинна частина Путивля серед місцевих жителів називалася Дерев'яним, або ж Верхнім городом, а нова - Меншим або Новим земляним городом. До речі, місцевість, де тоді розташовувалося місто його мешканці і досі називають «Городком», - розповідає Віктор Звагельський.

На межі XV-XVI століть, раніше від заснування Запорізької Січі, під Путивлем, з’являються і козаки. Разом з запорозькими козаками путивльські козаки ходили в походи на татар, а через саме місто здійснювалися дипломатичні зв’язки Богдана Хмельницького з Москвою.

Варто зазначити, що після переходу Путивля до Московської держави він набув настільки вагомого значення, що картографи, які на своїх мапах мали за мету зобразити територію Литовської держави, обов’язково наносили і Путивльську фортецю. Вона з’являється і на карті Ґерарда Меркатора 1609 року, як велична оборонна будівля.

Путивльська фортеця на карті Литви Ґерарда Меркатора (1609 р.) Сайт Vkraina.com

«Не варто забувати і про цікаві події Смутного часу, після яких картографи просто не мали права «обходити» Путивль. Мова йде про події пов’язані з перебуванням у місті Лжедмитрія І. У 1605 році Григорій Отреп’єв (біглий монах Чудова монастиря) під ім’ям царевича Димитрія, сина Івана Грозного, розмістив свою резиденцію у Мовчанському монастирі. Місцем своєї схованки «царевич» обрав не що інше як Путивль і його вибір не був випадковим, - вважає головний архітектор міста Суми Володимир БИКОВ. – Мовчанський монастир, виконуючи одночасно дві функції - сакральну і оборонну, був як окрема структура і в разі чого міг сам себе захистити. Сховавшись за міцними стінами, царевич Лжедмитрій І розповсюджував по Русі «прелестні листи», в яких розповідав про своє «чудесне» спасіння. Від Мовчанського монастиря тих часів до сьогодні збереглася наріжна кругла Татарська башта, а також надбрамна башта, перебудована під дзвіницю і невеликий фрагмент захисної стіни, а в краєзнавчому музеї Путивля стоїть безцінна реліквія – трон царевича Лжедмитрія І».

Захоплюючись путивльською фортецею французький мандрівник Яків (Жак) Маржерет писав: «В Росії замки та фортеці дерев’яні, за винятком Москви, Смоленська, Іван-города, Тули, Казані, Астрахані, Путивля…».

На думку Віктора Звагельського, Путивль завжди був досить вільнодумним та волелюбним містом, мабуть тому перша християнська війна або по іншому - повстання Івана Болотнікова (1606—1607 рр.) почалося саме із цього славного граду.

«Місто знаходилося досить далеко від столиці, не було узурповане московською владою та завжди мало свою думку. Оскільки його оборонна система була суттєво розвинена, вплинути на Путивль було складно. Мабуть тому у свій час Московський цар Олексій Михайлович навіть хотів перенести з Москви до Путивля свою резиденцію, тобто зробити з нього другу, південну столицю», - зазначає науковець.

«В народі думають, що в Путивлі жили «маргінальні елементи», каторжани або біглі ув'язнені. Насправді це не так. Люди, які там жили з’їжджалися до міста з усіх округ і з Криму, і з Європи, там були навіть представники кочових племен - татари, монголи, багато було різного роду біженців, але в жодному разі не колишніх ув’язнених», - упевнений Володимир Биков.

В історію увійшли згадки про Путивльську фортецю занотовані ієродияконом Павлом Алеппським, який у свій час супроводжував у середині XVII століття антіохійського патріарха Макарія у його поїздці до Москви: «Фортеця Путивля велика і гарна, нездоланна і міцна у вищому ступені, висока і міцно влаштована на високій основі, вся наповнена будинками і мешканцями… Усередині неї є інша фортеця, ще сильніша і не доступніша, з баштами, стінами, ровами… ».

Путивль та його фортеця на карті братів Блау (1670 р.) Сайт Vkraina.com

«Наявність у Путивлі оборонної фортеці та монастиря позначив на своїй карті 1680 року Ян Янсон, - констатує Володимир Биков. – Якщо уважно на неї поглянути, то стає очевидним, що міста, які мали монастирі чи велику кількість церков на мапі мали відповідну позначку - замок з хрестом на верхівці купола. Відповідні споруди на карті можна побачити біля Рильська, Батурина, а ось в Конотопі є лише позначка «маленький хрестик», що означає - монастиря в місті не було, а лише церква. В різний період в Путивлі завжди була дуже велика кількість церков, близько 17 постійно».

«На карті Ніколя Сансона 1665 року, біля Путивля можна помітити окрему будівлю яка підписана як монастир («Monastir»). На перший погляд можна подумати, що це Мовчанський монастир. Але оскільки між ним і самим містом відстань близько 20-30 км., можемо зробити висновок, що це зовсім не Мовчанський монастир, який знаходився безпосередньо у самому Путивлі, а Сафроновсій монастир відомий під назвою «Мовчанівська пустинь», - говорить Володимир Биков.

Позначення Путивльського монастиря на карті Яна Янсона (1680 р.) Сайт Vkraina.com

Путивль та Сафронівський монастир на карті Ніколя САНСОНА 1665 року Сайт Vkraina.com

За висновками науковців протягом століть Путивль залишався повністю неприступним і нездоланним, виправдавши усі сподівання, що були на нього покладені. Можливо для Європи його фортеця не відповідала усім необхідним вимогам, але була справжньою оборонною спорудою, за своїми укріпленнями рівною на той час Новгороду та навіть Москві.

Із наступної публікації наш шановний читач дізнається про незвідані, для широкого загалу, сторони великого бою – Конотопської битви.

Слідкуйте за соціально-освітнім спец-проектом «#ВКраїна: місце на карті – Сумщина» за підтримки національного оператора «КИЇВСТАР» у партнерстві з сайтом «RegioNews-Суми».

Вибачте, але голосувати можуть лише мешканці України!

Читайте також:

Коментарі RegioNews
Коментарі Facebook

Comments

Написати новий коментар

Loading...

Приєднуйтесь!