#ВКраїна: місце на карті – Сумщина». За час проекту нам вдалося познайомитися з історією переможного міста Путивль та Конотоп, побувати у гетьманській столиці – Глухові, довідатися про заснування міста Суми та нечувані таємниці його фортеці. Сьогодні ж ми розповімо про мужніх та сміливих воїнів Сумщини - гусар, які за свої героїчні подвиги та відвагу, отримали прізвисько «сумцы удалые». Незмінним провідником і помічником у нашій подорожі як завжди є унікальне інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни – http://vkraina.com.

" />

Сумські гусари – мужність понад усе

Версія для друку
666_1.jpg
Сайт «RegioNews-Суми» та національний оператор «КИЇВСТАР» завершують захоплюючу подорож незвіданими сторінками героїчного минулого Сумської області у проекті «#ВКраїна: місце на карті – Сумщина». За час проекту нам вдалося познайомитися з історією переможного міста Путивль та Конотоп, побувати у гетьманській столиці – Глухові, довідатися про заснування міста Суми та нечувані таємниці його фортеці. Сьогодні ж ми розповімо про мужніх та сміливих воїнів Сумщини - гусар, які за свої героїчні подвиги та відвагу, отримали прізвисько «сумцы удалые». Незмінним провідником і помічником у нашій подорожі як завжди є унікальне інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни – http://vkraina.com.

Когда-то полк сторожевой

Хранил родной Руси границы,

Там полк гусарский удалой

Предстал пред грозною стеной

Наполеоновской столицы.

Все было! Кровь лилась рекой,

Сверкали сабли боевые...

Всегда за честь страны родной

Пойдут геройски в славный бой

Сумцы - драгуны удалые…

Ці рядки були присвячені сміливим сумським гусарам відомим письменником Володимиром ГІЛЯРОВСЬКИМ, спеціально до святкування у 1901 році 250-річчя Сумського гусарського полку, про хоробрість якого і досі розповідають цікаві легенди.

За словами краєзнавця та музейного працівника Лариси САПУХІНОЇ, свій «родовід» Сумський гусарський полк розпочав від однойменного слобідського козацького полку, заснованого ще в 1651 році. Проте, після вступу на престол імператриці Катерини ІІ, доба козаччини закінчується і розпочинається служба в регулярній армії.

«28 липня 1765 року цариця видає маніфест, в якому йшлося про те, що слобідські полки визнано непотрібними та в найближчий час вони мають припинити своє існування. Натомість, вводиться регулярна армійська служба. Відповідно до цього в Україну було вислано «Экспедицию учреждения слободских полков» на чолі з секунд-майором лейб-гвардії Ізмайлівського полку Євдокимом ЩЕРБІНІНИМ, якому і доручили провести реформу. Оскільки усю козацьку старшину при переході у гусари було понижено на один, а то й на два чини, особливого бажання служити в новому полку більшість козаків не виявили», - зазначає Лариса САПУХІНА.

Через такий малий ажіотаж до гусарського війська почали вступати козацькі «низи», які не мали ні свого господарства, ні достатніх засобів для існування, адже на ті часи служба в такій армії, ще не вважалася престижною. З поваги до славетного козацького полку в обмундируванні сумських гусар був збережений блакитний (волошковий) колір і залишено початкову назву - Сумський. Полковником же перших гусар був призначений Петро ЛАНОВ.

 

Гусари Сумського полку XVIII-XIX століття

Уже через чотири роки після заснування Сумського полку, у 1769 році, приймаючи участь у першій російсько-турецькій війні, гусари відзначилися в бою під Бендерами. Під командуванням полковника Тимофій Тутолміна, втративши 20 осіб складу, гусари знищили велику кількість турок і захопили близько 4 000 полонених і 600 коней.

На мапі 1742 року, картографа Матеуса Зойтера, зображено, яку відстань довелося подолати гусарам, аби підійти до стін міста Бендери (сьогодні це Молдавська Республіка), аби потім чудом прославити в історії своє ім’я.

 

Похід Сумського гусарського полку до Бендер. Карта Матеуса Зойтера (1742р.) Сайт Vkraina.com

Як стверджують фахівці, битва під Бендерами була справді тяжкою. На карті того ж таки Матеуса Зойтера, 1740 року, ми бачимо, що місто було дуже велике, з гарно оснащеною фортецею. Сама цитадель була споруджена за зразком західноєвропейських фортець бастіонного типу, зовні обнесена високим земляним валом і глибоким ровом, який ніколи не заповнювався водою. Як раз у Бендерах у 1709 році помер український гетьман Іван Мазепа, який втік сюди разом зі шведським королем Карлом XII, після поразки у Полтавській битві.

 

Бендер на карті Матеуса Зойтера (1740 р.) Сайт Vkraina.com

«У 1770 році про Сумський полк знову дізналася вся російська армія. Тоді загін гусар під командуванням секунд-майора Дедевшіна потрапив в оточення 10 тисяч татар, але буквально прорубався через їх облогу, маючи при цьому великі втрати: 177 чоловік було вбито і 26 поранено. Знищивши велику кількість аскерів, у тому числі сім мурз, гусари захопили вороже знамено. Проте цей випадок був далеко не останнім героїчним вчинком сумських «лицарів», - зазначає Лариса САПУХІНА.

Лише через 10 років після «заснування», у 1775 році, Сумському гусарському полку було офіційно затверджено їх прапор. На вигляд це було прямокутне полотнище блакитного кольору, у центрі з емблемою-гербом, який мав вигляд французького геральдичного щита, на срібному (білому) тлі якого, було розміщено три сумки синювато-чорного кольору з ґудзиками. Сама емблема прапора була розроблена князем Михайлом Щербатовим і згодом покладена в основу герба Сум, яким місто користується і донині.

 

Прапор Сумського гусарського полку (1775р.)

На думку відомого сумського історика та краєзнавця Сергія КОНДРАТЕНКА, саме за мужність і хоробрість Сумського гусарського полку, в 1773 році командувач армією граф Петро Панін особисто представив непереможних вояк імператриці Катерині ІІ. Якраз тоді за сумськими гусарами і закріпилося ласкаво-шанобливе прізвисько «Сумцы удалые».

«З початком другої російсько-турецької війни, у 1787 році Сумський полк бере участь у штурмі Очакова, Аккермана, Бендер і Кілії. Під час взяття Ізмаїла підполковник Олександр Меліссіно одним з перших увірвався на стіни фортеці і за клопотанням Олександра Суворова був нагороджений орденом Св. Георгія. Цікаво, що саме Меліссіно, проходячи службу в Сумському полку, позував для знаменитого скульптора Фальконе, коли той працював над скульптурою «Мідний вершник» - пам'ятником Петру І в Санкт-Петербурзі», - розповідає Сергій Кондратенко.

За словами канд. іст. наук, доцента Сумського обласного інституту післядипломної освіти, краєзнавця Дмитра КУДІНОВА, сумські гусари завжди славилися своєю мужністю та знаменитим блакитним мундиром. Проте, пишатися другим їм довелося не довго. Пізніше, за наказом царя, мундир був змінений на сірий.

«Побутує така легенда, що цар Олександр І аби покарати гусар Сумського полку за постійні гуляння, хуліганство та бійки, що вони чинили у місті, наказав замінити яскравий колір їх мундирів на більш непримітний – сірий. Після значних перемог та героїчних подвигів у війні з Наполеоном цар звичайно запропонував повернути їх мундири назад, але гусари, у свою чергу, відмовилися», - говорить Дмитро КУДІНОВ.

Підтвердженням цієї легенди є відповідний запис у журналі «Русская старина» датований 1895 роком: «Говорили, что беспорядочный образ жизни среди гусар был введен Сумским гусарским полком, который за кутежи еще в начале царствования Александра І был лишен синих мундиров и получил серые. Во время Наполеоновских войн этот полк так отличился, что получил все, какие только возможно, награды и, между прочим, ему возвращены были синие мундиры».

Найяскравішою сторінкою бойової історії «сумців» стала Вітчизняна війна і закордонні походи 1813-1815 років. Тоді, 15 липня 1812 року сумські гусари особливо відзначилися в запеклій битві біля Вітебська (сьогодні це місто Білорусії). Відправлені на допомогу лейб-гусарам і Ніжинським драгунам, вони героїчно зупинили ворога. А потім, через 2 дні,17 липня, сумці разом із лейб-козаками відбили атаку французів.

 

Сумські гусари у поході на Вітебськ. Карта Йогана Баптиста Гоманна (1720 р.) Сайт Vkraina.com

 

Вітебськ на карті Йогана Баптиста Гоманна (1720 р.) Сайт Vkraina.com

Героїзм і стійкість Сумський гусарський полк виявив біля стін Смоленська, а потім у Бородинській битві, змусивши, французького воєначальника Сен-Жермена та його вояк просто тікати з поля бою. За подвиги, здійснені під час Вітчизняної війни, Сумські гусари були нагороджені 22-ма срібними трубами з георгіївськими хрестами. До слова, - у Височайшому наказі про нагородження полку за мужність у Бородинському бою було сказано: «Особенно ознаменовал событие в числе протчих Сумский гусарский полк» (мова оригіналу зберігається).

Як розповідає Дмитро КУДІНОВ, у вільний від походів час гусари вели досить світський спосіб життя. Відомо, що вони були завзятими картярами та гуляками. Займалися військовою підготовкою, дуже багато часу відводили на вдосконалення своїх навичок. Підготовка включала стрільбу, фізичні вправи, освоєння різних форм і видів верхової їзди, фехтування, володіння піками.

«Сумський полк брав участь майже в усіх війнах, які Росія вела у ХІХ столітті. Проте, 1882 році тяжкого удару гусарам завдало перетворення Олександром ІІІ гусарських і уланських полків на драгунські. Живописну гусарську форму змінили на одяг у російському стилі - прості темні мундири, шаровари в чоботи і хутряні шапки. Після таких неочікуваних перетворень багато незадоволених офіцерів подало у відставку, але їх героїзм та перемоги назавжди увійшли в історію», - вважає Лариса САПУХІНА.

За словами Дмитра КУДІНОВА, відомостей про перебування у самих Сумах гусарського полку залишилося дуже мало. На центральній вулиці міста, Соборній, збереглася будівля в якій знаходився штаб полку. Крім цього, є дані, що деякий час, коли гусари стояли на «квартирах» вони жили в будинку «Петра» (будівлі, де цар Петро І у 1709 році жив та святкував Новий рік).

«Якщо пригадувати, як іще увійшли в історію сумські гусари, то обов’язково спадає на думку відомий радянський кінофільм «Гусарська балада». У якому головна героїня стрічки - Шурочка, одягнена як раз у форму, що носили гусари Сумського полку, а її супутник, актор Юрій Яковлєв, у форму Павлоградського гусарського полку», - говорить Дмитро КУДІНОВ.

 

Уривок із кінофільму «Гусарська балада». Головна героїня у формі Сумського гусарського полку

Своєрідним святом для гусар став імператорський указ від 6 грудня 1907 року, відповідно до якого, після поразки в російсько-японській війні, щоб відновити історичні традиції та підняти дух армії, відновлювалися старі гусарські й уланські полки та поверталася їх стара форма. Проте уже з початком першої світової війни пишність гусарського одягу знову змінила звичайна форма. У 1914 році полк назавжди залишає Москву і виступає на фронт. У лютому 1918 році у зв’язку з розформуванням царської армії полковий комітет прийняв рішення про саморозпуск. На цьому, власне, і закінчилася гусарська доба, залишивши в історії низку подвигів та цікавих легенд про безстрашних, сміливих та непокірних долі гусар Сумського полку.

Соціально-освітній спец-проект «#ВКраїна: місце на карті – Сумщина» реалізовано за підтримки національного оператора КИЇВСТАР у партнерстві з сайтом «RegioNews-Суми».

Вибачте, але голосувати можуть лише мешканці України!

Читайте також:

Коментарі RegioNews
Коментарі Facebook

Comments

Написати новий коментар

Loading...

Приєднуйтесь!