В Україні президентом може стати будь-хто за 350 млн доларів – політичний експерт

Сергій Биков, фото: Дарія Давиденко / Апостроф

Російську Федерацію нерідко звинувачували в навмисному втручанні в виборчі процеси для просування своїх стратегічних інтересів у різних країнах: США, Франції, країнах Балтії і навіть на Африканському континенті. Політичний консультант СЕРГІЙ БИКОВ в інтерв’ю“Апострофу” спрогнозував, чи буде Росія намагатися вплинути на результати майбутніх виборів в Україні та Молдові. А також висловив свою думку про готовність української правоохоронної системи забезпечити чесність проведення виборів.

– Існують думки, що РФ не вигідний жоден із кандидатів у президенти України. Яка ймовірність того, що Росія все-таки спробує втрутитися в президентські вибори в Україні?

– Для Росії сьогодні важливо збереження того статусу, який є в російсько-українських відносинах, тобто продовження війни, немає зацікавленості в тому, щоб війна припинялася, немає зацікавленості в тому, щоб “схлопувалися” економічні відносини між Україною і Російською Федерацією. Більш того, немає зацікавленості в тому, щоб корупційна складова, яка присутня при транспортуванні газу з РФ в Україну через європейські прокладки, була ліквідована. Тому не можна говорити, що [для Росії] немає вигоди в перемозі того чи іншого кандидата. Зрозуміло, якщо президент у нас буде новий, то це істотно змінить порядок денний у відносинах між Україною і Росією в будь-якому разі, не буде збережена та ситуація, яка спостерігається в Україні останні 5 років.

Сьогодні не можна сказати, що хтось із кандидатів є проросійським, як можливо в інших країнах, в Україні всі кандидати на пост президента є проукраїнськими політиками. Вони мають різні цілі, різні завдання, але це проукраїнські кандидати: не “проросійські” і не “прозахідні” або “проамериканські”. Досить довго існував міф в українському політикумі, що ім’я президента України буде визначати або “московський обком”, або “вашингтонський обком”. Насправді, ніхто не видає ярлик напрямку Україні. Як українські громадяни прийдуть на вибори, як вони проголосують, і наскільки правоохоронна система зможе забезпечити чесність виборів, не допустити фальсифікації і, що важливо, підкупу виборців, відповідно, той кандидат на пост президента і переможе.

– Які існують докази того, що Росія вже втручається в президентські вибори або має намір це робити напередодні виборів?

– Основний інструмент російського впливу – це соціальні мережі і квазіукраїнські сайти. Через соціальні мережі можна досить ефективно впливати на вибори, це показав досвід Сполучених Штатів, Європи та африканських країн. Я не кажу про безпосередні кібератаки на урядові сайти, на сайт Центральної виборчої комісії, адже саме через соціальні мережі можна впливати на позиції громадян і на їх вибір, на громадську думку. Сьогодні в Україні досить складно впливати за допомогою телевізора, незважаючи на те, що окремі українські чиновники заявляють про його істотний інформаційний вплив. Але сьогодні на території України не транслюються російські канали і, більш того, немає тих каналів, які фінансуються Російською Федерацією, а діяльність російських журналістів в Україні досить обмежена.

– Наскільки сильним був вплив РФ як на результати виборів, так і на інші значимі політичні процеси в інших країнах?

– Як яскравий приклад можна навести Brexit. Без російського інформаційного втручання навряд чи була б можливість реалізувати вихід Великобританії з Європейського Союзу. Великобританія була одним з основних лобістів інтересів США в ЄС, вибивши її з цього міждержавного об’єднання, Росії вдалося істотно посилити власний вплив на політику Європейського Союзу. У тому числі Великобританія тепер не зможе заважати реалізації проекту “Північний потік-2”.

– У 2014 році всі були свідками кібератаки, коли нібито переміг Дмитро Ярош. Наскільки реально в цьому році нашим спецслужбам запобігти подібним кіберзагрозам?

– У 2014 році, скоріше, не запобігли, а побороли наслідки. Тоді спецслужби не були готові до інформаційних і технічних викликів з боку Російської Федерації. Сьогодні СБУ і кіберполіція істотно розширили свої можливості, проте все ще є можливість у росіян або представників інших країн (ми ж не знаємо, хто дійсно це робить) “класти” урядові сайти. Протягом цього тижня були випадки, коли сайт ЦВК не був доступний. Звичайно, можна припускати, що українці занадто зацікавилися виборчим процесом і всі активно пішли читати сайт Центрвиборчкому. Однак, якщо дивитися на життя розсудливо і тверезо, то без іноземного (або стороннього) втручання тут не обійшлося.

– У мережі були озвучені суми, які Кремль нібито виділив на пропаганду перед президентськими, парламентськими виборами. Це реальні дані?

– Голова Служби зовнішньої розвідки пан Божок заявляв про те, що в російському бюджеті виділено додаткові 350 мільйонів доларів на організацію провокацій і перемогу проросійського кандидата. Я вам хочу сказати, як політичний консультант, за 350 мільйонів доларів я вам зроблю Медведчука президентом України. Медведєва не зроблю, Путіна не зроблю, Медведчука – легко. Тому що 350 мільйонів доларів – це більше, ніж загальний бюджет всіх трьох лідерів президентських перегонів. Виділяти такі суми на проведення якоїсь інформаційної підтримки безглуздо, можна просто привести того чи іншого кандидата до перемоги. 350 мільйонів доларів – це неймовірна сума.

Стандартний бюджет виборчої кампанії на виборах на пост президента України для одного кандидата, якщо він хоче вийти в другий тур, становить близько 60-70 мільйонів доларів за умови впізнаваності понад 90%. У кожного з топ-кандидатів є така впізнаваність. Щоб перемогти у другому турі, необхідно цю суму ще подвоїти або максимум помножити на два з половиною, але ні про які 350 мільйонів доларів і мови бути не може.

– Як ви ставитеся до рішення України не допустити російських спостерігачів на вибори?

– Тактично це рішення – не допускати російських громадян спостерігати за виборчим процесом в Україні – є правильним. Однак зі стратегічної точки зору, це може викликати невдоволення, в тому числі з боку наших західних партнерів щодо легітимності проведення виборчої кампанії. Як мінімум, спостерігачам з ОБСЄ необхідно було надати можливість стежити за виборчим процесом. Не можна всіх громадян Російської Федерації сприймати, як агентів впливу Росії.

Незважаючи на досить високі рейтингові показники сьогоднішньої влади в Росії, є частина людей, які спостерігають за виборчими процесами і відносяться до влади досить критично. Таких людей можна було б допускати до процесу спостереження за виборами, як мінімум. Тим більше, що вони беруть участь в процесі спостереження за виборами не тільки в Україні, а й в інших країнах, і могли на практиці довести свою нелояльність до чинної в Росії влади.

– Якщо ми беремо російських спостерігачів, без прив’язки до політичних зобов’язань, наскільки реальна небезпека того, що ці спостерігачі можуть вплинути на результати виборів?

– Основна функція спостерігача – отримати протокол з мокрою печаткою. Згідно з українським законодавством кожен спостерігач і кожен журналіст, який присутній на виборчій дільниці, має право отримати так званий другий примірник протоколу. Цей протокол підписується головою і членами виборчої комісії, на нього ставиться печатка дільничної виборчої комісії. Таким чином, можна провести дійсний паралельний підрахунок голосів. І основна маса спостерігачів залучається на дільниці саме з цією метою – отримати оригінал протоколу, оскільки з цим оригіналом протоколу можна потім йти до суду. Вони не допускаються до урн в такому розумінні, яке дало б можливість впливати на перебіг голосування. Для того щоб вкидати голоси або виймати голоси, необхідно бути членом дільничної виборчої комісії і вже на цій основі мати можливості для фальсифікації на дільниці.

– У Республіці Молдова 24 лютого відбудуться парламентські вибори. Наскільки ймовірний вплив Росії там і як це вплине на Україну?

– Заступник помічника держсекретаря США Джордж Кент заявляв про те, що Росія буде втручатися у виборчий процес в Республіці Молдова. Наскільки це буде ефективно, я поки говорити не можу, оскільки нам необхідно спостерігати за виборчим процесом. Чи є там відверто проросійські політики? Можливо, є, однак не можна говорити, що їх позиція є ключовим фактором участі у виборчих перегонах.

Якщо умовно проросійськими назвати соціалістів, то у них конкретно в програмі вказано участь в Митному союзі (в Євразійському економічному союзі). Чи вважати це проросійською позицією – питання неоднозначне. Кожен політик повинен виходити з позиції державних інтересів. Якщо вигідніше торгувати з Росією, Білоруссю, Нігерією, Нікарагуа, Штатами, Угорщиною, Німеччиною або будь-якою іншою країною, необхідно державі розвивати відносини саме з цими країнами. Економічна вигода повинна стояти на першій позиції.

– Економічна вигода часто призводить до політичних рішень. Зараз Республіка Молдова рухається в тому ж напрямку, що і Україна: ЄС, НАТО, і політично підтримує нас. Якщо вибори пройдуть певним чином, як це вплине на Україну?

– З високою часткою ймовірності згідно з дослідженнями Міжнародного республіканського інституту більшість виборців проголосує за соціалістів, і вони сформують велику фракцію в парламенті, однак, швидше за все, вони не зможуть сформувати власний уряд і коаліцію. Сама коаліція буде проєвропейська, тобто спрямована на розвиток торговельних, економічних і політичних відносин саме з Європейським Союзом. Великим питанням тут є Придністров’я. Проєвропейські політики сьогодні виступають із заявами, аж до того, що, можливо, для інтеграції в ЄС, можна і відокремити самопроголошене Придністров’я від Молдови і йти в Євросоюз без цієї території.

– Але ж це створить невигідний прецедент для України?

– Для України це створить кричущий прецедент, оскільки буде перегукуватися з позицією щодо Донбасу. Але ж уже відкрито представництво так званої Придністровської народної республіки в Росії, і очолив це представництво колишній представник так званої ДНР. Тому у сепаратистів досить налагоджені зв’язки, в тому випадку, якщо Молдова дійсно піде шляхом зречення від Придністров’я.

– Що ви думаєте з приводу очікуваного втручання РФ у майбутні парламентські вибори і в Україні?

– Оскільки, згідно з Конституцією, Україна все ж є парламентсько-президентською державою, а не президентсько-парламентською, зрозуміло, парламент чинить першорядний вплив на прийняття політичних рішень в державі. Ходили певні чутки про те, що РФ може підтримувати фінансово якусь політичну силу, але це явно та сила, у якої електоральна база перебуває на південному сході України. Не можна сьогодні конкретно говорити про те, яка це саме політична сила, але це точно не буде новостворена партія з політичної української діаспори в Москві: Азаров, Янукович і компанія не мають політичних перспектив в Україні, оскільки показали свою зраду.

– І все-таки, як ви вважаєте, чи готові наші спецслужби протистояти можливим кібератакам на майбутніх виборах?

– Я дуже сподіваюся, що за найближчі сім тижнів українські спецслужби мобілізуються на даному напрямку і кіберполіція зможе напрацювати додаткові інструменти протидії російському втручанню. Щодо впливу через соціальні мережі, то була змінена політика безпеки того ж Facebook, який в Україні є найпоширенішою соціальною мережею, і адмініструвати групи і сторінки, які підносять рекламний контент можна тільки з території країни.

Буквально в кінці січня співробітниками СБУ був затриманий киянин, який адміністрував такі групи з явно проросійським контентом. Однак виникає питання: “Навіщо залучати киянина?”. Донбас вважається українською територією, і можна звідти адмініструвати ці проросійські сторінки. Плюс, ми не забуваємо про те, що у нас ХХІ століття, і доступні технології VPN, тобто шифрування і зміни IP-адреси. Значить, перебуваючи, припустимо, в Ольгиному, можна прикинутися киянином, харків’янином, маріупольцем або львів’янином і так само адмініструвати ці групи. У мене виникає велике питання, чи є та спецоперація СБУ справжньою і чи понесе дійсно покарання затриманий? У тому випадку, якщо його не зможуть притягнути до відповідальності, це буде означати, що це була інформаційна спецоперація українських спецслужб, а якщо ми побачимо конкретний вирок, тоді я зніму капелюха перед Службою безпеки України.

– Тобто загроза все-таки є?

– Загроза є, але я вірю, що українські спецслужби зможуть протидіяти подібним атакам.

Анна Костюченко