Що змінилося в новій редакції Українського правопису

Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису.

Нова редакція Українського правопису взяла за основу українську правописну традицію, а також врахувала новітні мовні явища. Сучасна редакція повернула деякі особливості правопису 1928 року, а також відреагувала на зміни в сучасній мовно-писемній практиці.Зміни у правопис внесли, тому що вони набули поширення у суспільному, науковому і культурному житті

Зокрема — щодо слів іншомовного походження. Тепер розширено межі використання орфографічних варіантів. Наприклад, звук, який позначається англійською літерою -g у прізвищах та іменах людей можна передати як буквою -г так і буквою -ґ. У випадку застосування букви -г відбуватиметься адаптація до звукового ладу української мови. Буква -ґ буде імітацією іншомовного звуку.

У новому правописі також закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. Зміни у правопис внесли, тому що вони набули поширення у суспільному, науковому і культурному житті. Уніфікація витіснить із вжитку численні паралельні форми та їх графічне передавання, а також подолає суперечності між правописом і мовною практикою.

Ще чотири роки тому над новою редакцією українського правопису почала працювати Комісія з питань правопису. До її складу увійшли 25 науковців та науковиць. Серед них — представники Академії Наук, університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені Мечникова, Києво-Могилянської академії, Харківського національного університету імені Каразіна, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Правопис не може бути вичерпним, втім кодифікує найбільш поширені або спірні орфографічні положення, йдеться у пояснювальній записці до постанови Кабміну.

Кардинальних змін немає

Кардинальних змін, що потребують перенавчання — немає. Але збільшилася кількість варіантів написання, роз’яснила у коментарі Радіо НВ членкиня комісії, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту української мови національної академії наук Світлана Єрмоленко.

Дозволено використовувати два варіанти закінчення слів у давальному відмінку. Вони можуть бути -ові, -еві або -у, -ю. Деякі закінчення у родовому відмінку також зробили другим можливим варіантом. Наприклад, у таких словах як повісті, совісті, мужності дозволити закінчення и: совісти, повісти, мужности.У новий український правопис включили фемінитиви

Втім, лише для художніх текстів. В офіційному стилі залишиться традиційний варіант із закінченням і. Також у новий український правопис включили фемінитиви, розповіла мовознавиця.

Чітких правил не прописали, втім зазначили, що іменники в українській мові відображають тенденцію створення граматичного жіночого роду.

«Не всі іменники, не всі форми дозволяють утворювати фемінітиви, але тенденція така є, і правопис відбив цю тенденцію. Але такої „зобов’язалівки“ немає. Ми фіксуємо те, які тенденції є у мові. А практика-то каже: от будуть словники, їх укладають, редагують, сперечаються, чи буде прем’єрка, чи не буде прем’єрка. Ми ж звикли до того, що секретарка є, друкарка є, вчителька є», — зазначила Єрмоленко.

Косметичні новації

Переважна більшість членів комісії не підтримували суттєві зміни в український правопис. Тому, здебільшого вносили лише косметичні новації, розповів у коментарі Радіо НВ доктор філологічних наук Олександр Пономарів.

На думку професора, змін, яких дійсно потребував правопис, не ухвалили. Пономарів вважає, що варто було б змінити написання слова лауреат: замість літери -у писати -в, тому що це слово латинського походження, що означає увінчаний лаврами. Натомість залишили російськомовний варіант, зазначив Пономарів.Залишили відмінювання лише для слів пальто і ситро

Потрібно було також дозволити відмінювання таких слів як пальто, кіно, ситро, метро, депо, додав професор. Втім, як і 70 років тому, залишили відмінювання лише для слів пальто і ситро.

«Чому у нас відмінюється тільки пальто, яке Павло Григорович Тичина, коли був міністром освіти і підписував правопис 1946 року, він єдине це слово відстояв, що його потрібно відмінювати. А потім ще пізніше колись додали ситро. Всі ці іменники на -о повинні відмінюватися. У нас вони всі колись відмінювалися як і у всіх слов’янських мовах, крім російської. Я вийшов з кіно — це все одно що я виглянув з вікно», — зазначив Пономарів.

За новими правилами, слово пів треба писати у всіх випадках окремо. Тому що це іменник, який означає половину. Раніше пів-писали через дефіс, з апострофом і разом. Також домовилися щодо кличного відмінку ім’я Ігор. Правильно буде звернутися Ігорю.

Джерело: nv.ua/ukr/ukraine